Будинок зі скалок

Історія дитячого будинку у нині окупованому Лисичанську. На момент зйомок від лінії фронту його відділяли всього 20 кілометрів. Герої фільму – діти, позбавлені батьківського піклування. Тут, у притулку, вони не назавжди, а поки не вирішиться їхня подальша доля: вирушити в прийомну сім’ю або ж в інтернат. 

Покинуті батьками діти можуть довіритись лише одне одному і небайдужим соцпрацівницям, які роблять все, що в їхніх силах, аби в них було дитинство. Навіть коли неподалік чутно віддалений гуркіт вибухів.  

У «Будинку зі скалок» данський режисер Сімон Леренґ Вільмонт вдруге після «Віддаленого гавкоту собак», який зібрав ряд міжнародних нагород на фестивалях, повертається до теми дитинства на тлі війни. Документальна стрічка говорить про виклики й трагедії, через які проходять діти в притулку прифронтового містечка. У їхні життя увірвалось одразу дві війни: одну розпочала росія, іншу – батьківська нелюбов.

«Будинок зі скалок» – другий фільм в історії незалежної України, який отримав номінацію на Оскар. Стрічка спільного виробництва України, Данії, Швеції та Фінляндії представлена у номінації «Найкращий документальний повнометражний фільм».

Приз за режисуру Sundance Film Festival

«Найкращий документальний фільм» Film Independent Spirit Awards

«Найкращий європейський документальний фільм» European Film Awards