Пластикове небо

2123 рік, Будапешт. Точніше, його футуристична версія, яка існує під захисним куполом. Через екологічні умови життя поза цим куполом неможливе: в посушливих пустелях усі рослини й тварини вимерли, а люди живуть лише до 50 років. Після цього їм вживляють спеціальний імплант, який перетворює тіло на дерево. Такий імплант добровільно приймає 32-річна Нора, яка нещодавно втратила сина. Але її чоловік, що тепер ризикує залишитись зовсім один, готовий порушити всі можливі правила, аби врятувати життя коханої.

Філософська антиутопічна анімація провокує на роздуми про долю людства, яка видається незворотно трагічною, та місце людини в новій екосистемі, де вона собі більше не належить.

Берлінський міжнародний кінофестиваль, 2023