Квіти України

Сила спротиву однієї жінки проти забудовників.

67-річна Наталія народилася і виросла на Позняках ще до того, як цей район щільно забудували багатоповерхівками. Приватний сектор з одноповерховими сільськими будинками вже давно майже зник, але вона вперто продовжує жити у своїй хатині з садом, оточеній висотками. Девелопери борються за цей шматок землі і пропонують Наталії великі гроші, але вона – смілива, сильна й усміхнена – захищає свій оазис в «ямі», своїх кіз, курей та інше господарство. І цей зв’язок із землею та небажання коритись тільки укріплюється з початком повномасштабного вторгнення.

 

«Квіти України» — дебютна стрічка режисерки Аделіни Борець. З Наталією вона познайомилася під час протестів біля будівлі «Квітів України», яку активісти захищали від забудовників. Власне, так і виникла назва стрічки. Команда фільму називає його «меланхолійною комедією», а настрій у фільмі підтримує музика гурту «ДахаБраха».

Світова прем’єра «Квітів України» відбулась на Краківському кінофестивалі, на кінофестивалі у Лодзі (Польща) стрічка здобула спеціальну відзнаку журі, відкрила міжнародний конкурс одного з найстаріших фестивалів Європи DOK Leipzig і отримала нагороду за найкращий документальний фільм на фестивалі «Молодість».