Смерть у Венеції - "Клуб італійської кінокласики"

 

Композитор Густав фон Ашенбах, намагаючись втекти від творчих мук і побутових невдач, приїжджає навесні 1911 року на курорт Лідо поблизу Венеції. Однак і тут Ашенбаху не судилося знайти душевний спокій — одного разу на пляжі він зустрічає дивовижно красивого хлопчика Тадзіо, чия юність і привабливість зачаровують композитора з першого погляду. Юнак стає для Ашенбаха символом всього того, чого так не вистачає йому самому. Густав не може собі заборонити милуватися Тадзіо, але в той же час усвідомлює неможливість їхнього союзу. Почуття безвиході та приреченості посилюється смертельною хворобою Ашенбаха, та усе ж таки він вирішує провести свої останні хвилини, милуючись красою Тадзіо, згадуючи найважливіші моменти свого життя і переоцінюючи їх наново.

 

Фільм порушує тему життя і смерті, а також одностатевого кохання.

 

Нагороди:

 

Каннський кінофестиваль, 1971 / Приз на честь 25-ї річниці — Лукіно Вісконті

 

Премія «Давид ді Донателло», 1971 / Найкращий режисер — Лукіно Вісконті

 

Приз Французького синдикату кінокритиків за найкращий іноземний фільм, 1972 / Найкращий іноземний фільм

 

Премія BAFTA, 1972

 

Найкраща робота художника — Фердінандо Скарфіотті

 

Найкраща операторська робота — Паскуаліно де Сантіс

 

Найкращі костюми — П'єро Тозі

 

Найкращий саундтрек — Вітторіо Трентіно, Джузеппе Мураторі