Любов, що не зникає

4-го лютого допрем'єрний спеціальний показ за участі кінокритика Юрія Самусенка

(на показ можна з песиками, див. правила кінотеатру на головній сторінці)

Гірко-солодкий рік з життя родини, яка переживає розрив

У віддаленому ісландському селищі, серед пейзажів дикої природи і краси буденного життя, колишня любляча пара намагається пристосуватися до нової реальності. Магнус – рибалка на промисловому судні, Анна – художниця. Вони розлучаються, але продовжують спільно виховувати трьох дітей. Магнус не може прийняти, що їхні стосунки змінилися, і прагне повернути Анну. А все, чого хоче Анна, – це нарешті реалізувати себе в мистецтві. На цьому шляху вони переживають увесь спектр емоцій – красу й біль, сміх і любов.

Це інтимна драма режисера Глінура Палмасона («Земля Бога») про трансформацію, яку проходить сім’я, розказана з гумором та елементами магічного реалізму. Фільм, у якому немає постійного відчуття загрози, а діти відкривають для себе звичні радощі дитинства, створює рідкісне сьогодні відчуття спокійної ідилії.

Палмасон виступив також оператором стрічки і зняв її на 35 мм плівку. У фільмі знялись двоє синів режисера – Ґрімур та Торґільс Глінсони, і навіть його ісландська вівчарка – Панда. За свою роль вона отримала «Собачу пальмову гілку» в Каннах, де відбулась прем’єра фільму. Стрічка також представлятиме Ісландію на цьогорічному «Оскарі» у номінації «Найкращий міжнародний фільм».